Щепотьєва Марія Олександрівна (16 лютого 1893, м. Полтава – 5 січня 1974, м. Рассказово Тамбовської обл.). Мистецтвознавець. (15) К
Сестра історика літератури й фольклориста Володимира Щ., що проходив у справі СВУ. Закінчила харківські ВЖК (1917). З 1923 працювала у харківському Музеї укр. мистецтва, учениця С.Таранушенка. Для вступу до аспірантури в катедрі історії укр. культури написала розвідку “Проблеми композиції в орнаменті укр. килима” (Червоний шлях. 1925. № 8). Адреса: Харків, Основа, Ново-Миколаївська вул., 31. У січні 1927 переїхала до Києва, перейшовши до науково-дослідчої катедри мистецтвознавства. Написала працю “Розписи хат в с.Ходоровцях на Кам'янеччині” (К., 1928). Приготувала промоційну працю “Орнаментика укр. килимів полтавського типу” (1929). Після арешту брата восени 1929 перейшла до Всеукраїнського музейного містечка, де опублікувала брошуру “Що таке лаврська друкарня та кому вона служила” (Х.; К., 1930). У штатному розкладі ВМГ, датованому 15 квітня 1933, значиться як лектор-доцент Музею історії Лаври зі ставкою 250 карб. (Гришин Ан. Відомості про співробітників. С. 50). Дослідницька робота Щ. обірвалась 1933. Мешкала у м. Рассказово Тамбовської обл. Часто друкувалась у місцевій газеті “Трудовая новь”. Її автобіографію я опублікував у вид.: Матеріали до біо-бібліографічного словника діячів української книги // 930 років «Слову о полку Ігоревім»: Пам’ятка вечора 30 вересня 1985 р. К.: Будинок вчених АН УРСР, 1985. С. 7-8.
дж.: Наука и научные работники СССР. Ч. VІ (1928). С. 499;
Наукові установи та організації УСРР (1930). С. 244;
Білокінь С. Дослідниця українського килимарства Марія Щепотьєва // Народне мистецтво Полтавщини: Науково-теоретична кон-ференція, присвячена 70-річчю Полтавського художнього музею 1-2 червня 1989 року: Тези наукових доповідей і повідомлень. Полтава, 1989. С. 65-69;
Бібліографія українознавства: Бюлетень. Вип. 1. Б.м.: МАУ, 1992. Липень. С. 28-30;
Шудря Євг. Подвижниці народного мистецтва. Зош. 1 (2003). С. 39-40;
Білокінь С. На зламах епохи (2005). С. 243, 254. Фото: Пам'ятки України. 2003. Ч. 1-2 (138-139). С. 117.
Холостенко Е. «Музейные» искусствоведы Украины (1930). С. 80
Холостенко Е. и др. О петлюровско-кулацкой вылазке (1933). С. 30, 31, 33-34.